Комплексний моніторинг якості підготовки фахівців в НТУУ«КПІ»

        Науково – методичні засади комплексного моніторингу якості підготовки фахівців в НТУУ «КПІ», перший тур якого був проведений восени 2005 року, були закладені на основі відповідних системних досліджень, які проводяться в університеті, починаючи з 1992 року. Відмітимо основні з них:

• проведення масштабних натурних педагогічних експериментів з метою ідентифікації параметрів процесів накопичення та дисипації знань студентів і формування на цій основі стратегій системного керування якістю навчального процесу;
• вивчення природи формування залишкових знань та розробка методів комплексного моніторингу якості залишкових знань, як одного з найважливіших показників якості навчального процесу вцілому;
• вивчення впливу факторів складної природи на процеси накопичення та дисипації знань;
• формування банку діагностичних завдань з фундаментальних, професійно – орієнтованих, фахових та гуманітарних дисциплін, розробка відповідних діагностичних технологій;
• вивчення міждисциплінарних процесів накопичення та дисипації знань студентів;
• створення інформаційних технологій неперервної системно – комплексної діагностики якості підготовки фахівців;
• розробка методик ідентифікації «траєкторії» руху студента університету в освітньому полі впродовж всього ланцюжка його підготовки: доуніверситетська підготовка → навчання в університеті → післядипломна підготовка;
• розробка методик соціологічних досліджень якості підготовки фахівців на основі аналізу відгуків ринку праці;
• розвиток та дослідження системи доуніверситетської підготовки, як основного етапу формування оптимальних початкових умов процесу підготовки фахівців вцілому.

Індекс якості підготовки фахівців по кожній спеціальності визначається за формулою, затвердженою Вченою радою університету:

де:

• – індекс якості залишкових знань за результатами ректорського контролю;
• – індекс якості дипломних робіт (проектів);
• – індекс якості підготовки фахівців за відгуками ринку праці;
• – накопичувальний індекс;
• – накопичувальний індекс якості підготовки фахівців.

Порядок проведення комплексного моніторингу якості освіти за спеціальностями

1. Основним завданням комплексного моніторингу як форми ректорського контролю є системне вивчення природи навчального процесу на факультетах та в інститутах НТУУ «КПІ» з метою виявлення тенденцій та вироблення на цій основі науково-методичних рекомендацій по формуванню комплексу дій з керування якістю навчального процесу в університеті.
2. Розробка науково-методологічних засад та здійснення комплексного моніторингу якості підготовки фахівців покладається на Інститут моніторингу якості освіти НТУУ «КПІ».
3. Комплексний моніторинг проводиться щосеместрово в групах кожної спеціальності університету таким чином, що за один рік моніторингом охоплюються всі академічні групи даної спеціальності відповідного курсу.
4. За результатами кожного туру комплексного моніторингу по кожній спеціальності університету визначається індекс якості підготовки фахівців, складовими якого є:
   •    а) результат ректорського контролю залишкових знань студентів;
   •    б) індекс якості дипломних робіт;
   •    в) індекс якості підготовки фахівців за результатами соціологічних опитувань ринку праці;
   •    г) накопичувальний індекс якості підготовки фахівців за результатами попередніх турів.
5. Ректорський контроль якості залишкових знань студентів НТУУ «КПІ» проводиться згідно з «Положенням про ректорський контроль якості залишкових знань студентів НТУУ «КПІ»»
   Ректорським контролем охоплюються наступні блоки дисциплін:
   •    а) фундаментальні дисципліни;
   •    б) інформатика;
   •    в) іноземна мова;
   •    г) професійно-орієнтовані дисципліни;
   •    д) фахові дисципліни.
6. Після кожного туру комплексного моніторингу загальні результати моніторингу та персоніфіковані результати ректорського контролю по кожному студенту передаються Інститутом моніторингу якості освіти на відповідні кафедри університету для аналізу та здійснення комплексу заходів.
7. За отриманими результатами комплексного моніторингу та ректорського контролю якості залишкових знань кафедра щосеместрово здійснює аналіз та формує комплекс заходів з удосконалення якості підготовки фахівців.
8. Підсумки комплексного моніторингу та вжитих заходів регулярно обговорюються на Вченій, адміністративній та методичній радах університету, на факультетах, в інститутах та на кафедрах. Підсумкові та аналітичні матеріали комплексного моніторингу публікуються в пресі та у вигляді окремих методичних брошур.
9. Департамент навчальної роботи та департамент економіки та фінансів відповідно до затвердженої методики визначають обсяги матеріального заохочення кафедр, які за результатами комплексного моніторингу посіли місця з 1 по 30, та готують відповідні накази.
10. Департамент навчальної роботи разом з комісіями методичної ради університету проводить комплексну перевірку кафедр, що за результатами комплексного моніторингу зайняли останні місця, і заслуховують їх звіт на засіданнях Вченої і методичної рад університету.

Всього, за 18 турів комплексного моніторингу якості підготовки фахівців в НТУУ "КПІ", в ньому взяло участь 360 студентів кафедри електромеханіки.

P.S.   За останніми оновленнями розкладу консультацій слідкуйте за новинами на цій сторінці в цьому структурному розділі сайту кафедри електромеханіки.