ЛІТОПИС кафедри електромеханіки
КПІ імені Ігоря Сікорського
(унікальне видання до 100 – річчя кафедри)

«Історія науки і її минулого має критично оцінюватися і складатися кожним науковим поколінням»

Академік В.І. ВЕРНАДСЬКИЙ

     100 – річна історія першої в Україні кафедри електромеханічного профілю, безпосередньо пов’язана з історією КПІ і факультету електроенерготехніки та автоматики КПІ імені Ігоря Сікорського. Електромеханіка, як розділ фізики, належить до галузі знань міждисциплінарного рівня, різноманітність наукових напрямів і об’єктів якої неперервно зростає, а їх практичне використання постійно розширюються.
     Ювілей кафедри співпав у часі з пандемією коронавірусу Covid-19. Тому, однією з найбільш вагомих і очікуваних подій, серед низки заходів до відзначення 100 – річного ювілею кафедри в умовах карантину, став вихід із друку науково – довідкового видання: «ЛІТОПИС кафедри електромеханіки КПІ імені Ігоря Сікорського у подіях, фактах, іменах і фотодокументах (1920 – 2020)» / за заг. ред. проф. В.Ф. Шинкаренка. – К.: Середняк Т.К., 2020, - 92 с.»

image

     Слід зазначити, що дослідженню і висвітленню історії становлення і популяризації напрямів своєї діяльності кафедра електромеханіки приділяє особливу увагу. Раніше вже побачили світ такі видання як: «Перша кафедра електромеханічного профілю в Україні, (до 80-річчя від дня заснування кафедри електромеханіки НТУУ „КПІ”); «Творець вітчизняної школи електромеханіки», (до 125 – річчя з дня народження О.О. Скоморохова); «Перша кафедра електромеханічного профілю в Україні, (Наукові вісті НТУУ „КПІ”, №1, 2001); «І.М. Постніков, (до 100 – річчя від дня народження І.М. Постнікова. Серія «Славетні імена Київського політехнічного інституту»); «Інноваційні технології навчання на ФЕА, («Київський політехнік», 2010, № 15), та ін.
     Ідея проєкту ЛІТОПИСУ, його структура, загальне редагування і художнє оформлення належать завідувачу кафедри, професору Василю Шинкаренку. Ініціативу завідувача кафедри підтримав творчий колектив редколегії і укладачів у складі провідних доцентів кафедри - Анни Шиманської, Миколи Реуцького і Вадима Чумака, та молодих вчених – асистентів: Вікторії Котлярової і Євгена Монахова, які в непростих умовах карантину забезпечили своєчасну підготовку і остаточне редагування матеріалів ЛІТОПИСУ та його редакційний супровід на етапах узгодження і підготовки до друку.
Науково-документальне видання систематизує і узагальнює основні події і результати 100-річної діяльності кафедри електромеханіки Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». Сторінки ЛІТОПИСУ висвітлюють історію становлення, розвитку та сьогодення першої кафедри електротехнічного факультету КПІ. Наведено хронологію визначних подій і історичних фактів, які висвітлюють основні напрями діяльності і вагомі здобутки навчальної, наукової і інноваційної діяльності викладачів, аспірантів і студентів кафедри. Відображено також внесок нинішнього колективу кафедри у справу підготовки висококваліфікованих інженерних та науково-педагогічних кадрів у галузі електричної інженерії. Видання адресоване широкому колу науковців, педагогів, студентів та випускників, усіх, хто цікавиться історією розвитку електромеханіки і вищої технічної освіти України.
     Безпосередніми творцями і авторами історичних подій, які знайшли своє висвітлення на сторінках ЛІТОПИСУ, стали декілька поколінь викладачів, студентів, аспірантів і випускників кафедри, які самовідданою працею забезпечили становлення, розвиток і сучасний імідж електромеханічної освіти в КПІ імені Ігоря Сікорського.
Фактично ЛІТОПИС кафедри став першим виданням такого жанру як в КПІ ім. Ігоря Сікорського, так і серед вищих навчальних закладів України, який відтворює 100 – річний період становлення і розвитку організаційної, науково-технічної, навчально - методичної, та науково-інноваційної складових діяльності, на прикладі основного підрозділу університету – його випускової кафедри.
      Хронологія подій ЛІТОПИСУ охоплює три взаємопов’язані історичні періоди 100-літньої діяльності кафедри електромеханіки: 1920 – 1950 р.р. (період становлення); 1950 – 1991 р.р. (період розвитку); 1991 – 2020 р.р. (сучасний період за часів незалежності України). Кожен історичний період структуровано шкалою часу з описами і коментарями відповідних історичних подій.
      На 92 сторінках (обсягом 174 МБ) науково-документального видання в хронологічній послідовності занотовано 116 статей, які конкретизують у часі і розгортають у тематичному просторі найбільш вагомі історичні події і факти за основними напрямами діяльності колективу кафедри. Вражає список персоналій ЛІТОПИСУ, який висвітлює майже 220 імен, серед яких, біографічні портрети видатних засновників, імена професорсько-викладацького і допоміжного складу кафедри, а також кращих представників студентської молоді і знаних випускників кафедри. Зазначені статті проілюстровано 168 кольоровими фотографіями, які сприяють цілісному та естетичному сприйняттю зафіксованих у часі історичних подій. Матеріали ЛІТОПИСУ доповнено бібліографічним переліком опублікованих видань, які присвячено висвітленню історії і популяризації напрямів діяльності кафедри електромеханіки. Наявність в статтях літопису посилань на електронні носії, дозволяє читачу можливість отримання додаткової інформації, безпосередньо з першоджерел.
Рукопис ЛІТОПИСУ отримав високу оцінку з боку офіційних рецензентів. У рецензії Ю.М. Кузнєцова - д.т.н., засл. винахідника УРСР, засл. працівника народної освіти України, засл. викладача КПІ, академіка і віце-президента ГО «НАН вищої освіти України», професора кафедри конструювання машин КПІ ім. Ігоря Сікорського, наголошується: «…Сторінки ЛІТОПИСУ розкривають глибоку історію і славні традиції кафедри електромеханіки, що примножуються результатами діяльності нинішнього колективу кафедри, які гармонійно поєднують освітній процес з науковими дослідженнями і інноваційними розробками викладачів і студентів… Вагомим внеском вчених кафедри у розвиток науки і освіти, стало відкриття періодичної системи електромагнітних елементів (генетичної класифікації), яка за визнанням наукової спільноти позиціонує електромеханіку на рівні таких фундаментальних дисциплін як хімія, біологія, кристалографія, теорія чисел. Розроблена кафедрою електромеханіки технологія генетичного передбачення і інноваційного синтезу нових електромеханічних об’єктів, ефективно використовується у складі новітніх інноваційних технологій навчання студентів електромеханічного і механічного напрямів КПІ. Це дозволило ефективно поєднати навчальну, наукову, інноваційну і гуманітарну складові освітнього процесу. Зазначені здобутки наукової школи кафедри засвідчили появу новітніх напрямів – структурної і генетичної електромеханіки, з брендом КПІ, в майже 200 – літній еволюції електромеханіки…».
     Директор Державного політехнічного музею при КПІ імені Ігоря Сікорського Наталія Писаревська в своїй рецензії зазначає: «…Хронологічно упорядкована і структурована форма подання матеріалів ЛІТОПИСУ, і безперечно його змістовна частина, яка представлена описом історичних подій, фактів та їх конкретних авторів, впродовж досить тривалого часу може виконувати функцію джерельної бази для організації подальших досліджень з історії КПІ, його факультетів, кафедр і наукових шкіл, а також для організації наукових досліджень з історії науки, педагогіки і техніки… Подібні форми досліджень доцільно організувати відділу історії КПІ музею спільно з кафедрами університету, з обов’язковою передачею завершених матеріалів на електронних і паперових носіях до політехнічного музею та до НТБ КПІ ім. Ігоря Сікорського…».
      Перша презентація матеріалів ЛІТОПИСУ відбулася ще до його видання. В режимі відеоконференції професор В. Шинкаренко привітав студентів з початком нового навчального року і на основі електронної версії матеріалів ЛІТОПИСУ, презентував студентам, які навчаються за освітньою програмою магістрів, відеолекцію, присвячену 100 – річному ювілею кафедри.
      Своєчасне видання такого формату і якості, в непростих умовах реальної дійсності, було б неможливим без спонсорської допомоги, яку забезпечили випускники кафедри.
     Щиро сподіваємося, що унікальне видання ЛІТОПИСУ буде цікавим і корисним як для студентської молоді і абітурієнтів, викладачів, аспірантів і наукових працівників факультетів та кафедр КПІ, а також для інших споріднених університетів і громадських організацій, що буде сприяти популяризації славних освітніх традицій КПІ імені Ігоря Сікорського.
     Бажаючі можуть ознайомитися з матеріалами ЛІТОПИСУ в бібліотеках кафедри і факультету, у фондах Державного політехнічного музею КПІ, науково-технічній бібліотеці КПІ ім. Г.І. Денисенка і Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського.