Вчені  НТУУ «КПІ» відкрили механізм «генетичної пам’яті» в технічних об’єктах

     28.02.2014

Пізнання природи виникнення і механізмів функціонування пам’яті була, є і залишається однією з фундаментальних задач науки. Наявність пам’яті ще недавно вважалось однією із специфічних властивостей, яка відрізняє живу природу від неживої. Але стрімкий розвиток структурно-системних і геномних досліджень, інформаційних і нанотехнологій та матеріалознавства відкрили широку різноманітність форм і рівнів організації пам’яті. Сьогодні наука оперує поняттями комп’ютерної пам’яті і штучного інтелекту, кристалічної і голографічної пам’яті, пам’яті форми металу і пам’яті атомів, магнітної і  радіаційної пам’яті, та ін.

     Тому з великою зацікавленістю викладачі, аспіранти і студенти сприйняли доповідь завідувача кафедри електромеханіки ФЕА, професора Шинкаренка В.Ф. «Феномен «генетичної пам’яті» електромагнітної структури. (Теоретичні і прикладні аспекти)». Доповідь було презентовано у відповідністю з планом роботи семінару «Структурно-системні дослідження в електромеханіці», робота якого координується Науковою радою з проблеми «Наукові основи електроенергетики» НАН України.

     Слухачам семінару вперше було презентовано новітні результати фундаментальних досліджень, які підтверджують системність і ключову роль генетичної інформації в пізнанні принципів структурної організації і еволюції не тільки в об’єктах живої природи, але й в системах антропогенного походження. Науково обгрунтовано, що електромеханічні об’єкти і системи є носіями генетичної інформації, яка однозначно розпізнається через структуру об’єкта і відтворюється у вигляді універсального генетичного коду. Здатність довільного об’єкта зберігати в своїй структурі генетичну інформацію узагальнюється поняттям «генетичної пам’яті». Можливість ідентифікації такої інформації дозволяє визначити як генетичне походження (минуле) окремого об’єкта, так і генетичну програму розвитку його класу (майбутнє), яка гарантовано містить в собі прогностичну інформацію стосовно множини генетично допустимих варіантів структур, ще відсутніх на даному етапі технічної еволюції.

    Вченими кафедри розроблено методологію розпізнавання, розшифровки і аналізу генетичних програм технічних об’єктів, яка інтегрує новітні методи досліджень структурної електромеханіки, геноміки, генетичного моделювання, структурно-системного аналізу та інноваційного синтезу в єдину галузь знань.

    Доповідач навів також конкретні приклади її апробації та експериментального підтвердження ефекту «генетичної пам’яті», які дозволяють за наявністю об’єкта (технічного опису, патенту, креслення, тощо), відтворити і розшифрувати програми його генетично допустимих аналогів на рівні відповідного функціонального класу, Роду, гомологічного Ряду та Виду.

     Результати досліджень відкривають можливість постановки нових системних задач і створюють необхідні умови для реалізації технології генетичного передбачення, міждисциплінарного перенесення знань, фундаменталізації університетської освіти, створенні високоінтелектуальних генетичних банків даних і інноваційних баз знань, переходу до стратегії гармонійної коеволюції людини, техніки і природи.