Системність Природи і природа системності
22.10.2013
Академік – секретар Відділення, академік Ю.М. Кузнєцов, представляючи доповідача – завідувача кафедри електромеханіки НТУУ «КПІ», д.т.н., професора Шинкаренка Василя Федоровича, зокрема, зазначив - «Василь Федорович сьогодні є відомим вченим у галузі електромеханіки і системології. Він започаткував нові наукові напрями, які знаходяться на передньому краї сучасної науки. У квітні поточного року, за ініціативою механіко-машинобудівного Інституту НТУУ «КПІ» відбувся науковий семінар, організований спільно з загальнотехнічним відділенням АНВОУ, де його публічна доповідь "Генетичні програми еволюції антропогенних систем" визвала великий інтерес серед присутніх спеціалістів, викладачів, аспірантів та студентів (http://kpi.ua/1322-2). Враховуючи міждисциплінарну спрямованість досліджень, що проводяться в НТУУ «КПІ» під науковим керівництвом В.Ф. Шинкаренка, та зважаючи на їх вагоме значення для подальшого розвитку як вітчизняної, так і світової фундаментальної науки та університетської освіти, вважаю за необхідне заслухати його доповідь на засіданні Президії, де сьогодні присутні провідні вітчизняні вчені, що представляють практично всі наукові напрями вітчизняної науки - гуманітарні, математичні, фізичні, суспільні, медичні, економічні, аграрні, технічні та природничі галузі».
Причини та наслідки реформування Російської академії наук
18.10.2013
Події, що відбулися останнім часом в російській академічній науці, сколихнули наукову громадськість не тільки в Росії, але й далеко за її межами.
28 вересня поточного року президент Росії Володимир Путін підписав скандальний закон про реформу Російської академії наук (РАН), тим самим, надавши йому чинності. Всі етапи проходження зазначеного законопроекту супроводжувалися акціями протесту і обумовили бурхливу реакцію наукової громадськості. По всім науковим центрам Росії пройшла хвиля мітингів протесту, де брали участь в окремих місцях по декілька тисяч учасників. Цілком ймовірно, що останні події в Росії матимуть відповідні наслідки і для української науки.
Детальніше:Причини та наслідки реформування Російської академії наук
Розширення напрямів міжнародної співпраці
29.06.2013
Згідно з договором про співдружність між НТУУ "КПІ" і ТУ-Габрово, у період з 14 по 28 червня 2013 р. НТУУ "КПІ" відвідали к.т.н. Борислав Стоянов та аспірант Радомір Атанасов.
За ініціативою координатора з науково-технічного співробітництва з ТУ-Габрово проф. Ю.М. Кузнєцова на кафедрі електромеханіки ФЕА відбувся науковий семінар за участю болгарських науковців, співробітників кафедри електромеханіки ФЕА і кафедри конструювання верстатів і машин ММІ. Борислав Стоянов презентував розробки Міжнародної компанії АМК (Габрово), яку він представляє як дипломований інженер. Електромеханічне енергоефективне обладнання АМК реалізовано в численному ряді проектів та забезпечує ефективну енергоощадну роботу обладнання великої кількості підприємств у найрізноманітніших галузях промисловості провідних країн світу. У другій частині своєї доповіді к.т.н. Стоянов зробив науково-методичну доповідь на тему: "Development of student training courses for energy efficient drives"*. Борислав розповів про складові частини навчального курсу, його особливості та цільове призначення даного курсу. Вчений зупинив свою увагу більш детально на лабораторному обладнанні та особливостях лабораторних і практичних занять в рамках курсу.
На вершинах хвиль всеукраїнського конкурсу студенських наукових робіт 2012/2013 н.р.
18.06.2013
Науковий семінар "Генетичні програми еволюції антропогенних систем"
18 квітня 2013 р. на базі ММІ відбувся науковий семінар, організований спільно з загальнотехнічним відділенням АН вищої освіти України (АНВОУ) на тему "Генетичні програми еволюції антропогенних систем" (доповідач – д.т.н., проф. В.Ф.Шинкаренко, завідувач кафедри електромеханіки НТУУ "КПІ", академік АНВОУ). Семінар відкрив заступник директора ММІ проф. О.В.Шевченко, доповідача представив академік АНВОУ, заслужений винахідник України, д.т.н., проф. Ю.М.Кузнєцов.
В.Ф.Шинкаренко почав зі слів німецького вченого, фізика-теоретика, засновника синергетики проф. Г.Хакена: "Основна відмінна особливість складних систем – їх справді невичерпне розмаїття... Перед нами постає гостра проблема відшукання уніфікованих принципів, які дозволили б належним чином підходити до дослідження таких систем". Пошуку й науковому обґрунтуванню таких принципів та законів і була присвячена доповідь. Автор продемонстрував свої наукові дослідження стану еволюції електромеханічної науки, навів приклад міждисциплінарних зв'язків наук епохи античності і сучасний атлас наук, складений Лос-Аламоською національною лабораторією (Los Alamos National Laboratory) в США, і показав, що понад 15 сучасних наукових дисциплін базуються на еволюційно-генетичних теоріях і використовують їх принципи. Також було показано гомологію загальносистемних законів природи в таких науках, як електротехніка й електромеханіка, фізика, механіка, хімія, термодинаміка, філософія, фізика, кристалографія, екологія, соціологія, економіка, фізіологія, медицина та продемонстровано спільність наслідкових процесів еволюції в природних і антропогенних системах, наведено приклади еволюції біології, хімії, нанотехнологій, комп'ютерів, мобільних телефонів та індоєвропейських мов.
Детальніше:Науковий семінар "Генетичні програми еволюції антропогенних систем"